Методична скринька

Методичні рекомендації щодо організіції індивідуальної форми навчання

Зміст

1. Вступ
2. Алгоритм дій керівника навчального закладу щодо організації індивідуального навчання
3. Перелік документів з організації індивідуального навчання, які повинні бути в навчальному закладі:
4. Ведення документації
5. 5. Корекційна спрямованість індивідувальногонавчання

Вступ

Індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти — це одна із форм організації навчально-виховного процесу. Воно впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.

Індивідуальне навчання організовується відповідно до Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх закладах»,

 Учні, які мають право на індивідуальне навчання:

Відповідно до п.1.7 Положення  про індивідуальну форму навчання, «Право на індивідуальне навчання мають такі учні:

— які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад;

— яким необхідно пройти лікування у лікувальному закладі більше одного місяця;

— які мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу;

— які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб);

— які не встигають протягом двох років навчання у школі I ступеня;

— які  потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку (у разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату)»

Згідно з п.4.2. Положенння про індивідуальну форму навчання   кількість годин для організації індивідуального навчання розподіляється наступним чином:

1-4-ті  класи — 5 годин на тиждень на кожного учня;

5-9-ті класи — 8 годин на тиждень на кожного учня;

10-12-ті класи — 12 годин на тиждень на кожного учня за умови виконання вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Кількість годин для організації індивідуального навчання учнів, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відповідно до кількості предметів інваріантної складової навчального плану за умови виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти та  Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку,становить:

1-4-ті  кл. — 10 год. на тиждень на кожного учня,

5-9-ті кл. — 14 год. на тиждень на кожного учня,

10-12-ті кл. — 16 год. на тиждень на кожного учня.

Підставою для організації індивідуального навчання є такі документи:

— заява батьків або осіб, які їх замінюють;

(додаток 1)

— довідка ЛКК (довідка ПМПК)

— наказ директора навчального закладу

 (додаток 2);

погодження відділу освіти.

 (додаток 3)

Довідка лікувально-консультативної комісії та заява батьків поновлюється щорічно.

Алгоритм дій керівника навчального закладу щодо організації індивідуального навчання.

1. Батьки  учня  подають заяву   на ім’я директора  школи (додаток 1)та довідку ЛКК або ПМПК.
2. Дирекція школи розглядає  подані документи  на засіданні педагогічної ради школи.
3.  Приймає рішенням  педагогічної ради.
4. Розробляється   та затверджується  (директором школи)  навчальний  план на основі Типового для загальноосвітніх  та спеціальних  навчальних закладів.
5. Визначаються  вчителі, які здійснюватимуть  навчання  та розподіляються тижневі години між ними.
6. Видається   наказ по школі  «Про організацію індивідуального навчання» (додаток 2)
7.  Розробляється  розклад  уроків та погоджується   з батьками учня і затвердження  директором закладу.
8. Подається   клопотання у відділ освіти про погодження індивідуального навчання (додаток 3)

  

Додаток 1.

Зразок заяви батьків

Директору

(назва ЗНЗ)

П.І.Б. заявників,

які проживають за адресою

__________________

Заява.

Просимо організувати для нашого сина ( дочки) П.І.Б. учня (учениці) ______ класу протягом 20____-20_____навч. року  навчання за індивідуальною формою (в домашніх умовах, в школі).

До заяви додаємо: довідку ЛКК або рекомендацію психолого-медико-педагогічної консультації (вибрати потрібне).

З Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, ознайомлені.

Дата                         Підпис

Додаток 2

Наказ  по школі(зразок)

Від___20___р                                              №_______

Про організацію індивідуального навчання.  _______

На виконання Положення про індивідуальне навчання,  заяви батьків (опікунів), довідки  ЛКК (або ПМПК) № ____від, рішення педагогічної ради (протокол №____       від_______)

НАКАЗУЮ:

1. Організувати з_______ до________ навчання за індивідуальною формою (на дому, у школі) учня (учениці) _____________ класу, за програмою_________ (загальноосвітньої школи, спеціальної загальноосвітньої школи для розумово відсталих дітей і інше, вибрати потрібну)
2. . Затвердити індивідуальний навчальний план   учня (Додаток 4).
3. Провести між учителями такий розподіл годин для здійснення індивідуального навчання:

№з/п	Навчальний предмет	Прізвище, ім'я та по батькові вчителя	Кількість тижневих годин

• Вчителям індивідуального навчання: 1. До ________розробити календарне планування вивчення навчального матеріалу та корекційно-розвивальних занять і подати їх на затвердження. 4.2.    Облік проведених занять  здійснювати в окремому журналі.

5. Класному керівнику 4-го класу__________    :

5.1. Зарахувати учня  ___________ до  складу учнів 4-го класу.

6. Заступнику директора ___________:

6.1. Затвердити погоджений з батьками розклад навчальних занять.

6.2  Внести зміни до тижневого навантаження вчителів ______________  та здійснити відповіднірозрахунки заробітної плати вищевказаним педагогічним працівникам.

7. Контроль організацію та здійснення індивідуального навчання покласти на заступника директора________________

Директор школи

З наказом ознайомлені:

Додаток 3

Зразок написання подання

Клопотання

Згідно з вимогами п.п. 1.6, 4.2 Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, просимо погодити організацію навчання за індивідуальною формою  учня (ів) ______класу ____ПІП_________ у 201__/ 201__ навчальному році (або конкретні терміни) та затвердити  ________ (кількість)  годин для індивідуального навчання, відповідно до кількості предметів інваріантної складової робочого навчального плану _______ класу.

Додатки:

1. Копія заяви батьків учнів (осіб, які їх замінюють).
2. Копія довідки ЛКК, висновків психолого-медико-педагогічної консультації (за умови їх наявності);
3. Копія наказу по школі про організацію інд. навчання
4. Копія індивідуального навчального плану
5. Копія розкладу уроків, погодженого батьками.

           

Додаток 4.

ЗАТВЕРДЖУЮ

   Директор 

______________

Індивідуальний навчальний план

учениці 4 класу  Малицької  Ірини Андріївни

на 2012—2013н.р.

Програма  спеціальної загальноосвітньої школи для розумово відсталих дітей

№	Навчальний предмет	Кількість годин
1	Українська мова та читання	3
2	Математика	2
3	Я іУкраїна	1
4	Трудове навчання	0,75
5	Фізична культура	0,5
6	Образотворче мистецтво	0,5
7	Музика	0,25
8	Основи здоров’я	0,25
	Корекційно-розвиткові
9	Розвиток мовлення	1,5
10	Ритміка	0,25
	Сумарна  кількість годин	10

Перелік документів зорганізації індивідуального навчання, які повинні бути в навчальному закладі:

1. Нормативно-правові,інструкційно-методичні документи.
2. Накази про зарахування учня (учениці) до школи, переведення із класу в клас.

3.Особова справа:

• заява батьків або осіб, які їх замінюють;
• довідки ЛКК , або витяг з протоколу психолого-медико-педагогічної консультації;
• копії посвідчень про інвалідність;
• індивідуальна програма реабілітації дитини-інваліда;
• медичні карти;
• копії свідоцтв про народження.

4.Погодження відділу освіти  про організацію   індивідуального навчання.

5.Рішення  педагогічної ради школи.

6.Наказ по школі про організацію індивідуального навчання.

7.Тижневе навантаження педагогічних працівників.

8.Індивідуальний робочий навчальний план.

9. Календарні та поурочні плани вчителів.
10. Матеріали контролю за якістю та результативністю індивідуального навчання:

—   записи в книзі  наслідків внутрішньо шкільного контролю;

— накази в книзі з основної діяльності;

— записи в книзі  протоколів засідань педагогічної ради;

— матеріали нарад при директору тощо.

1. Матеріали роботи практичного психолога.

12.Журнали обліку індивідуальних занять з учнями.

3. Матеріали роботи з батьками, діти яких навчаються на індивідуальній формікласу.

ВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Навчання здійснюється за індивідуальним навчальним планом, затвердженим директором навчального закладу. Індивідуальні навчальні плани складаються на основі робочих навчальних планів, які затверджені в установленому порядку і складені на підставі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України відповідно до кількості предметів інваріантної складової робочого навчального плану конкретного класу

Учителі, які здійснюють індивідуальне навчання, на підставі існуючих програм і з урахуванням годин індивідуального навчального плану,  складають календарні плани і подають на погодження заступнику директора з навчально-виховної роботи.

Розклад навчальних занять погоджується (письмово) з батьками учнів (особами, які їх замінюють) і затверджується директором навчального закладу.

Виконання індивідуального навчального плану та програм, досягнення учнів у навчанні фіксуються в окремих журналах звичайного зразка, з урахуванням загальних вимог щодо ведення класних журналів.

При складанні індивідуальних навчальних  планів, при оцінюванні навчальних досягнень учнів і при веденні журналів необхідно керуватися інструктивно-методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо вивчення базових дисциплін (поновлюються щорічно), Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти та спеціальної освіти.

Кожного школяра індивідуаль­ного навчання заносять до списку учнів класу, за яким його закріп­лено. Учитель  записує отримані відомості про учня в класному журналі до графи «Відомості про учнів». У шкільному класному жур­налі вчитель виставляє оцінки тільки  семестрові і річні, а також робить запис рішення педагогіч­ної ради про переведення учня до наступного класу.

Наприкінці кожного навчаль­ного року індивідуальний план роботи, журнал вчитель здає в навчальну частину. Після пере­вірки заступником директора з навчальної роботи виконання програми журнал здають у шкіль­ний архів.

Учитель індивідуального на­вчання оформляє особову спра­ву на учня. В особовій справі за­писують дані про учня, виставля­ють річні оцінки, вкладають напра­влення учня до школи, копію свідоцтва про народження, психолого-педагогічні характеристики.

Ведення особових справ учителем контро­лює заступник директора з навча­льної роботизберігає особові справи учнів індивідуального навчання .

У щоденнику учень, якщо він може самостійно писати, записує домашні завдання. Якщо учень має тяжкі розлади рухів і писати не може, щоденник заповнює вчитель.

Відповідно до Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат України для дітей з вадами фізичного або розумово­го розвитку тривалість уроків  перших класах початкової школи становить 35 хвилин, у других-четвертих класах — 40 хвилин, у п'ятих-дванадцятих  класах — 45 хвилин. При цьому у  перших-четвертих класах після 15 хвилин уроку, у п'ятих-десятих класах після 20 хвилин уроку проводяться рухливі внутрішні перерви (фізкультхвилинки).

Тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням необхідної організації активного відпочинку.

Домашні та самостійні завдання у  першому класах не задаються. Письмові домашні завдання у наступних початкових класах не обов'язкові. Вони можуть задаватися учням з урахуванням типологічних та індивідуальних особливостей їх психофізичного розвитку.

Домашні завдання у 5-13-х класах задаються з урахуванням психофізичних особливостей, індивідуальних можливостей учнів та педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог. Доцільність, форма виконання, зміст і обсяг домашніх завдань визначаються вчителем.

Навчання учнів  4-х, випускних  класів завершується державною підсумковою атестацією.

З метою соціальної адаптації та інтеграції, при організації індивідуальної форми навчання, особливо коли організовано на весь навчальний рік,  створити для учнів можливість відвідувати позашкільні заходи та окремі види уроків разом із здоровими однолітками, якщо дозволяє дитині її стан здоров’я та прийняти рішення про створення цих умов.

  Як вчиняти у випадку хвороби вчителя або учня.

Організація і проведення індивідуального навчання регламентується Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, де обов'язковою умовою визначено виконання вимог Державних стандартів, отже, відповідно, навчальних програм. Організація занять з учнем регламентується розкладом, який затверджується директором і погоджується з батьками. У випадку хвороби учня або вчителя, так само як і при навчанні в класі, можливі наступні кроки:

— внесення змін у розклад;

— організація заміни;

— ущільнення навчального матеріалу, застосування методів навчання, що передбачають самостійне вивчення окремих тем тощо.

Якою має бути кількість контрольних , лабораторних, практичних робіт тощо.

Відповідно до п. 2.8 Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах навчання здійснюється за індивідуальними навчальними планами. Індивідуальні навчальні плани складаються на основі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України. Освітній рівень учнів, які навчалися за індивідуальною формою, має відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти.

Іншими словами — освітній рівень учнів, які здобували освіту за індивідуальною формою не повинен відрізнятися від освітнього рівня учня, який навчається в класі. Дитина повинна опанувати всі теми, передбачені програмою.

Норми розрахунку кількості годин на кожний предмет, кількості контрольних, лабораторних, практичних робіт у нормативних документах відсутні. Це планується вчителем і відображається в календарно-тематичному плануванні, залежить від кількості годин, відведених на 1 тему, її складності, умінь і навичок, що формуються під час її вивчення.

КОРЕКЦІЙНА

СПРЯМОВАНІСТЬ ІНДИВІДУ­АЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Зміст, форми та методи навчання і вихо­вання дітей з особливостями психофізично­го розвитку мають бути корекційно спрямо­ваними. Це означає, що кожна тема, яка вив­чається в школі, кожний метод і прийом, ви­користаний вчителем, мають сприяти не лише засвоєнню знань, умінь, на­вичок, формуванню поведінки, а й виправлен­ню вад психофізичного розвитку (залежно від дефекту).

Учителеві необхідно узгоджувати педа­гогічні впливи з медичними і психологічни­ми, дотримуватись послідовності й наступ­ності в корекційно-виховній роботі, єдиного охоронно-педагогічного режиму в школі і сім'ї.

Починаючи працювати з учнями, вчитель має враховувати індивідуальну структуру де­фекту кожної дитини та збе­режені можливості, тобто вивчити досвід ди­тини, її спрямованість, поведінку.

Для дітей з порушеннями розумового роз­витку характерними є органічні ушкодження кори головного мозку, внаслідок яких спос­терігається недостатня сформованість усіх складових психіки і передусім порушення пізнавальних процесів. Виявляється своєрідність у розвитку відчуттів, сприйман­ня, пам'яті, уяви, мовлення, уваги.

Найістотніша ознака розумової відста­лості— знижена здатність до узагальнень у процесі розв'язання інтелектуальних завдань. Педагогічна робота з цією категорією дітей спрямовується передусім на максимальне становлення загальних соціально-адаптацій­них можливостей, практичну підготовку до життєдіяльності у суспільстві, до самообслу­говування, спілкування, адекватної соціальної поведінки.

       Особливості процесу навчання дітей з вадами інтелекту:

— повільність процесу навчання;

— простіший виклад матеріалу;

— повторюваність у навчанні;

— поглиблений індивідуальний та дифе­ренційований підходи;

— предметно-наочний та практичний ха­рактер навчання;

— опора на більш розвинені здібності ди­тини і подолання загальної недостатності її інтелектуальної сфери;

— спеціальна організація навчальної діяль­ності учнів, зокрема розвиток стимулів до на­вчання та пізнавальних інтересів.

       Критерії оцінювання результативності корекційного впливу:

—   якісне і кількісне полегшення структури дефекту;

—   виправлення вад і переведення скоригованої вади у позитивну можливість дитини.

Забезпечення охоронного режи­му педагогічногопроцесу

Дуже важливим моментом у роботі з таки­ми дітьми є забезпечення охоронного режи­му педагогічного процесу,щоб уникнути пе­ревантаження вразливої нервової системи дитини. Для забезпечення ефективності корекційно-педагогічної роботи важливо здійсню­вати індивідуальний підхід з урахуванням ре­ального рівня розвитку дитини.

Якщо дитина має важкі порушення ру­хової системи і рука її зовсім не підготовлена до письма, то рішен­ням педагогічної ради школи та­кого учня звільняють від оцінюван­ня письмових робіт і з ним про­водять усне вивчення грамоти та української мови. Паралельно з цим проводять вправи для підго­товки руки до письма. Діти, які не можуть писати, можуть ви­конувати завдання на магнітній дошці тощо.  Ця робота допомагає вчи­телю перевіряти знання учня, а учню — розвивати дрібну мото­рику кистей верхніх кінцівок.

Кожний урок повинен мати корекційний характер. Починати урок потрібно з психологічної під­готовки учня до роботи. Після цьо­го обов'язково проводять логопе­дичну гімнастику. Вчитель, який працює з хворим учнем, систематично консультується з логопедом щодо проведення ар­тикуляційної гімнастики.

Після 15—20 хвилин уроку проводятьфізкультхвилинку, яка триває 5 хвилин.

Поради вчителям індивідуального навчання

Учень, який через певні причини навчається індивідуально (насамперед із причин, пов’язаних зі станом їхнього здоров’я), — такий самий учень, як і решта. Тому ставлення педагога до нього має бути привітним, офіційним і позбавленим фамільярності, неповаги, а також упередженості в оцінюванні знань.  Дітям, які навчаються вдома, властива низка психологічних особливостей, наприклад, замкнутість, неготовність до розгорнутого усного спілкування, стомлюваність, надмірно критичне ставлення до свого захворювання, переоцінка його впливу на життя. Тому завданням вчителя є допомогти учневі подолати ці негативні явища. Слід цікавитися здоров’ям дитини, дати зрозуміти, що завдання педагога саме і полягає в тому, щоб допомогти їй у навчанні, розширити кругозір дитини.

Будь – яке навчальне заняття має ті чи інші цілі й завдання, для успішного досягнення яких необхідно ретельно планувати його хід. Особливо це стосується уроків, які проводяться вдома. Незалежно від навчальної дисципліни в таких випадках урок буде іншим. Це пов’язано як із психолого – педагогічними особливостями таких школярів, так і з тим, що педагогу доступні не всі засоби й методи навчання, які можна успішно використовувати в класі. Крім того, тривалість навчального заняття може бути збільшена залежно від тієї чи іншої навчальної ситуації. В умовах домашнього заняття доступні такі методи і засоби як: евристична бесіда, усне опитування, виконання письмового завдання, пояснення нового матеріалу учневі, робота з дидактичним матеріалом, відповіді на запитання учня з досліджуваного матеріалу, письмове тестування, контрольна робота та інші.

Завдання вчителя під час індивідуального навчання вдома – не лише забезпечити формування відповідних навичок і вмінь в галузі навчального предмета, який він викладає, але й розвиток повноцінної здатності до мовленнєвої комунікації. Бесіда з учителем, під час якої учень самостійно шукає відповіді на поставлені питання, навчає висловлювати свої думки в усній або письмовій формі. Ставлення вчителя до учня в разі помилкової усної  відповіді має залишатися привітним, педагог не повинен показувати свого роздратування, адже найчастіше неправильна відповідь – це не провина учня, а свідчення того, що необхідно повторно пояснити матеріал, однак у більш доступній формі.

Пояснення нового матеріалу не повинно перетворюватися на механічне записування (тобто чисто репродуктивний метод). Записування матеріалу має відбуватися лише після його детального пояснення. Після  пояснення вчитель повинен звернутися до учня із пропозицією поставити запитання, пов’язані з новим матеріалом, якщо такі виникли.

Учитель повинен завжди оцінювати успіхи учня: це особливо важливо для дітей, які навчаються вдома, оскільки вони мають так званий «комплекс неповноцінності», за якого позитивна оцінка з боку іншої людини ( у цьому випадку – учителя) приносить моральне задоволення. Разом із тим оцінка повинна бути об’єктивною. Вчитель повинен назвати критерії виставлення оцінки, вказати помилки й пояснити, як можна уникнути їх у майбутньому. У протилежному випадку не виключається поява в дитини почуття образи.

Взаємодія учителя і учня полегшиться тоді, коли вчитель зрозуміє життя дитини, її внутрішній світ і на ґрунті цього вибудує взаємовідносини.