Ігри для дітей з ДЦП

ІГРИ В УМОВАХ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Під час проведення занять у початкових класах необхідно використовувати наочність, роздатковий матеріал, включаючи в урок ігрові моменти.

Застосування гри та ігрових моментів створює у дітей бадьорий робочий настрій, сприяє подоланню труднощів, які виникають у них під час ypоку. Велике значення мають дидактичні ігри з пізнавальної точки зору. У про­цесі розв'язання різноманітних завдань в учнів розвиваються такі процеси мислення, як порівняння, аналіз, синтез.

Під час дидактичних ігор діти систематизують й закріплюють свої знання про різні ознаки предметів, встановлюють зв'язки між ними, просторові, часові та інші співвідношення. Учні засвоюють загальні поняття, збага­чують словниковий запас. Дидактичні ігри допомагають розвинути увагу, зосередженість, волю дітей, чесність, правдивість. Для гри на уроці слід відводити небагато часу, не більше 4-5 хвилин, щоб, вона не втомлювала дитину. Використовуються ігри і як засіб психологічної підготовки учнів до уроку, і як засіб відпочинку після напруженої праці. Тобто гра сприяє доцільності організації навчальної діяльності учнів.

Для проведення ігор учитель повинен підготувати необхідну кількість малюнків, таблиць, карток, різних іграшок, предметів тощо. Ці матеріали мають бути привабливими, гарними, чистими, старанно виготовленими. Малюнки мають бути естетичними, букви й цифри чіткими, геометричні форми фігур точними.

Учні з задоволенням грають на уроці, і це допомагає їм міцніше засвоювати програмний матеріал.

У дітей з церебральним паралічем часто, особливо на початку навчання їх грамоті, проявляються труднощі при написанні букв. Найбільш харак­терною особливістю їх письма може бути його дзеркальність. Вчитель по­винен систематично при навчанні грамоті включати вправи для подолання цього недоліку.

На уроках української мови слід використовувати ігри для загального і мовленнєвого розвитку учнів. Ці ігри грунтуються на мовному матеріалі, але мають на меті не лише мовний, а й загальний розвиток учнів, зокрема розвиток їх пам'яті, уваги, кмітливості, вміння класифікувати предмети, порівнювати їх, диференціювати. Ігри, подібні до таких, як «Що зміни­лось?», «Чарівний мішок», можуть бути використані не тільки на уроках української мови, а й на інших.

За допомогою дидактичних ігор на уроках математики здійснюються такі навчальні завдання: закріплення знань про утворення чисел першого десят­ка; розвиток уміння встановлювати кількісні відношення, визначати склад числа; вправляння в додаванні та відніманні чисел; та ін. Для ефективного проведення математичних ігор необхідно використовувати цифрові картки, малюнки з певною кількістю предметів, самі предмети (палички, каштани, горіхи, жолуді та ін.). Застосування математичних ігор особливе значення має для розумово відсталих дітей на початковому етапі навчання. Бо їм дуже важко запам'ятати цифровий матеріал без опори на наочність.

На уроках математики використовуються ігри для лічби та закріплення понять про число, які допомагають закріпити знання про числовий ряд («Лічи далі від любого числа», «Яке число пропущено?», «Живі цифри»), розвивають уміння встановлювати співвідношення кількості з цифрою («У кого стільки ж?»).

Більшість учнів, хворих на ДЦП, довго не можуть засвоїти склад числа. Цей матеріал надзвичайно важливий для засвоєння у 1 класі, тому «Ігри на закріплення складу числа» допоможуть дітям засвоїти матеріал про склад числа («Знайди свою пару», «Вгадай» скільки в другій руці» та ін.), і їх до­цільно проводити протягом усього навчання у 1 класі.

Ігри на розвиток та закріплення обчислювальних умінь доцільно про­водити вже з початком вивчення теми «додавання» та «віднімання в межах першого десятка». Діти люблять такі ігри, як «Мовчанка», «Риболови», «Кращий рахівник»,

Ознайомлення з основними ознаками предмета — кольором, розміром та формою — допомагає дітям повніше сприймати предмети і явища навко­лишнього світу, готує їх до усвідомлення поняття про вимірювання вели­чин, до засвоєння геометричного матеріалу.

«Піраміда". Стиснувши руки в кулаки, треба натискати правим кулаком лівий, тобто "будувати піраміду", яка стає все вищою й вищою. Кулаки треба ставити один на один якомога сильніше.

 Кругові ритмічні рухи кулачків за годинниковою і проти го- динникової стрілки.

 Лікті зігнутих рук стоять на столі. Права рука намагається діставати праве плече, ліва її утримує, перешкоджає. Такий самий рух виконує й ліва рука.

 Руки зчеплені в замок перед грудьми. Правою рукою нама- гайтеся відвести ліву руку, а лівою - праву.

 Гра "Допоможи курчаткам". Для цього необхідно обвести контур рук дитини на папері і в кожному пальчику намалювати курчатко. Уявляємо, що літає коршун і хоче схо пити курча, треба затулити кожне курчатко. Дитина стара -ється розслабити руку.розвести пальчики і накласти на трафаретку так, щоб затулити кожне курча.

 Гра "Піаніно". Уявляємо, що ми граємо на піаніно. Дити- на кожним пальчиком натискає на одну клавішу. Можна ви- готовити трафаретку (імітовані клавіші).

 Підняти руки догори долонями до себе, подивитись на них, опустити. Стежити, щоб руки не згинались у ліктях і не при- водились одна до одної. При геміпарезах треба допомагати

дитині у виконанні вправи хворою рукою.

 Якщо діти з ДЦП, які до школи були в дитячих закладах, є більш-менш підготовленими, з певними уміннями та нави- чками, то діти з домашньою формою навчання, внаслідок своїх фізичних і психічних вад, ніяких дитячих закладів не відвідували і зовсім не підготовлені до школи. У них не сфор мовані необхідні передумови навчальної діяльності.

Незалежно від форми ДЦП в учнів найбільш характерними особливостями  в  руховій сфері є уповільненість  і несфор -мованістьруховихфункцій, необхідних для оволодіння навча- льними і трудовими навичками. У більшості з них, особливо у перші роки навчання, дуже нестійка хода або вона зовсім відсутня, погана координація рухів, несформова на реакція рівноваги, часто неприродні, а іноді і вичурні пози тіла, кінці- вок, голови. У деяких дітей порушення моторики ускладню- ються насильницькими рухами голови, рук, плечей, гримаса- ми обличчя і т.д., які особливо ускладнюються при хвилюва- нні, переляку, несподіваному зверненні до дитини, а також при спробах виконувати ті чи інші ціленаправлені дії. Діти мають великі труднощі в оволодінні навичками письма, са-   мообслуговування і трудовими навичками.

Труднощі при оволодінні навичками письма в учнів з ДЦП пов'язані перш за все з несформованістю або порушенням хватальних функцій кисті, що затруднює захоплювання і утримання предмета. Сам акт письма, який потребує плав- ного руху кисті, порушений внаслідок слабкості м'язів, роз - ладу м'язового тонусу кисті, насильницьких рухів, відсутності можливості послідовного скорочення і розслаблення м'язів кисті. Через це учні при письмі, як правило, тримають ручку неправильно, часто в кулаці, письмо виконується завдяки руху кисті, а іноді використовуються додаткові рухи всією

рукою. Нерівномірність письма особливо виражена в учнів з гіперкінезом, оскільки насильницькі рухи заважають рухам пальців у момент письма. Враховуючи всі ці особливості, доцільно проводити серію корекційних вправ та ігор для розслаблення м'язів руки, ліктя, кисті, пальців, зняття спаз- мів.

 Дитина стискає руки в кулак, потім різко відпускає пальці - настає повне розслаблення. Пальці треба розводити якомо- га ширше один від одного.

Для дітей, хворих на ДЦП, характерні розлади зору. Тому рекомендовано такі корекційні вправи, які дають позитивні результат в роботі з нашими учнями.

 Закрити, відкрити очі (до речі, закрити очі виявилось дуже складним завданням Діти закривають очі руками, або відвертаються)

ü  Не змінюючи положення голови, подивитись на стелю, вліво, вправо, на підлогу.

ü  Не змінюючи положення голови, описати в повітрі коло, трикутник. квадрат, цифру 8.

ü  Подивитись на ліве, праве плече.

ü  Закрити очі по черзі, спочатку ліве, потім - праве око.

 Усі ці корекційні вправи мають важливе значення для учнів, що навчаються вдома в період навчання грамоті, математиці.

Період навчання письму та читанню для учнів з ДЦП має важливе освітньо-корекційне значення. Опанування гра- мотою готує учнів до засвоєння всіх основ наук у подальші роки. Це засіб набуття учнями не лише навичок правильного читання й письма, а й корекції, розвитку мови, мислення, основних психічних процесів.

 У зв'язку з мовленнєвим недорозвиненням дітей з поруше- ннями опорно-рухового апарату та своєрідністю емоційно-вольової сфери необхідно проводити заняття так, щоб на- вчальна діяльність учня була викликана мотивами і потре- бами, доступними, зрозумілими дітям. Наприклад, дитині   необхідно дізнатися, що написано під малюнком, прочитати слово, впізнати букву, щоб правильно прочитати слово, як- що інші букви відомі, прочитати відгадку до загадки, запи- сати відгадку. Необхідно підібрати такі дидактичні ігри, які вимагають від учнів індивідуальних відповідей. Приміром, на

уроці читання в 1 допоміжному класі в період навчання грамоті  пропонується 

проводити такі ігри та вправи:

·         Спільний звук у всіх словах. Учитель називає 5-8 слів, у яких є спільний звук. Дитина повинна назвати його. З цим звуком придумати слова, а потім учитель показує його графічний знак - букву.

 Зима - мороз - звук - зірка - Зіна - задача (3).

 Дошка - дорога - дарунок - два - дерево - двір (Д).

 "Скільки звуків і букв?" Учитель вимовляє слова. Дитина за допомогою карток з цифрами показує, скільки звуків і букв у кожному слові

 Якщо дитина відповідає правильно - отримує червоний кружечок, ні - синій.

  Учитель показує малюнок, діти піднімають букву, з якої починається назва предмета, зображеного на ньому.

     Гра "Листоноша". Вчитель роздає різні листівки з малюнками. Дитина розповідає зміст одержаного малюнка.

"Чарівні клітинки". Учень отримують аркуш паперу з накресленими на ньому клітинками. У клітинки дитина вставляє з розрізної азбуки букви С, М, С, М, И, щоб вийшли слова "СОМ", "ОСИ", "МИ" (у ширину і довжину).

                    -        О        -

                        О        -          -

                           -       И        -

 У підготовчий період корисно використовувати як сюжетно-

рольові ігри, так і дидактичні. Вони спонукають учнів у про-це сі виконання різних ролей до мовного спілкування, що сприяє продуктивному розвитку їх мови і мислення. До змі- сту сюжетно-рольових ігор включаються ігри про працю дорослих і дітей, про сім'ю і сімейні стосунки, використання різноманітних дидактичних ігор допомагає нам виправити недоліки слухового і зорового сприймання, просторової орієнтації, скоригувати некоординованість дрібних м'язів кисті руки.

Наприклад, гра з мозаїкою, доміно, різними предметами типу квасолі, кульок, ґудзиків, лічильних паличок тощо про- водиться з метою, щоб у дітей сформувались правильні уяв- лення про навколишній світ та мовні явища; процес повно- цінного сприймання має опиратися на зорові, слухові та кі- нестетичні відчуття дитини. Тільки за такої умови ця кате -горія дітей, у діяльність яких на початковому етапі базується на предметно-чуттєвій основі, опанує тими знаннями і вмі-ннями, які необхідні для подальшого навчання грамоті.

 Велика увага приділяється розвитку усної мови, яка здій -снюється на уроках читання і письма. Мова дітей примітив- на, бідна. Важливо зібрати дані про готовність учня до опа- нування грамотою і уважно проаналізувати ці дані спільно з логопедом, лікарем (дитячим психоневрологом) Від цього залежить вибір доцільної методики навчання учня грамоті з урахуванням знань, умінь та життєвого досвіду, здійснення індивідуального підходу до учнів з метою максимального використання збережених функцій і виявленого обсягу знань і умінь та вчасного виправлення конкретних недоліків мови, мислення, моторики, сприймань, уваги, розробки індивідуальних занять.

 Дітям, які навчаються вдома, особливо важко усвідомлю- вати зміст прочитаного, дії, тому що ця категорія дітей спри- ймає світ в основному очима батьків та вчителя. Тому реко- мендовано різноманітні види мовної та розумової діяльності:

жива бесіда, гра, розповідь, малюнки, картини, діафільми слайди, грамзаписи.

 Якщо учень називає за темою дуже мало предметів (не біль ше 3-х), йому пропонують розглянути і назвати різні предме- ти за малюнками.  Доцільно використовувати у своїй прак -тиці альбом для психологічного обстеження. Цей альбом дає змогу виявити реальний обсяг знань дітей, оскільки діти з ДЦП можуть не пам'ятати певної назви, хоч мати її в пасивному словнику. В цьому альбомі використані малюнки з таких тем: сім'я, іграшка, одяг, дерева, овочі, фрукти, тварини, транспорт, меблі, пори року, кольори, форми предме тів.

 Наприклад, за темою "Тварини" пропонується назвати, яких тварин учень знає. Далі, яких диких і свійських тварин він знає. Потім з психологічного альбому даємо набір малюнків різних тварин, пропонуючи назвати і розкласти: в один бік - диких, y другий бік - свійських. Водночас тут виявляється й уміння здійснювати процеси аналізу, узагальнення, класифікації - предметів, які характеризують рівень пізнавальних здібностей дитини. Якщо учень самостійно не може назвати понад 50% малюнків, методику обстеження його уявлень доцільно змінити, учитель сам дає словесну інструкцію: "Покажи ведмедя. Де живе ведмідь? Це тварині дика чи свійська?" Правильна відповідь зараховується до активу учня. В такий спосіб якнайповніше виявляються знання дітей, їх активний і пасивдний словник, уявлення і життєвий досвід.

Комплекс вправ  для розвитку дрібної 

моторики верхніх кінцівок